У трирічних польових дослідах вивчали вміст і активність АБК у листках та апікальних меристемах стебла (АМС) короткоденних (КД) та фотоперіодично нейтральних (ФПН) ізогенних за генами Е ліній сої за умов довгого (16 год) і короткого (9 год) фотоперіодів. У листках і АМС усіх ліній впродовж досліду вміст і активність АБК підвищувались незалежно від тривалості фотоперіоду. Однак інтенсивність цього процесу залежала від стану генів Е в генотипі ліній і тривалості фотоперіоду. У ФПН ліній е1Е2е3 та е1е2е3 більше АБК накопичувалось в АМС, ніж у листках, як за довгого, так і короткого фотоперіоду. У КД ліній Е1Е2Е3, Е1е2е3 і ФПН лінії е1е2Е3 вміст і активність гормону за довгого дня були вищими в листках, а за короткого дня, навпаки, в АМС. Оскільки досліджені лінії різняться за станом генів Е, які визначають їх фотоперіодичну чутливість, то, ймовірно, ці гени можуть брати участь у регуляції переходу сої до цвітіння за умов різних фотоперіодів через вплив на вміст і активність, а також баланс АБК в листках та АМС.
Ключові слова: Glycine max (L.) Merr., soybean, isogenic lines, E genes, photoperiod, shoot apical meristems, leaves, ABA
Повний текст та додаткові матеріали
У вільному доступі: PDFЦитована література
1. Polevoi, V.V. & Chirkova, T.V. (Eds.). (2001). Workshop on plant growth and resistance. S.-Pb.: Izd-vo S.-Peterburgskogo un-ta [in Russian].
2. Savinskii, S.V., Dragovoz, I.V. & Pedchenko, V.K. (1991). Determination of the content of zeatin, indolyl-3-acetic and abscisic acids in one plant sample by high performance liquid chromatography. Fiziologia i biokhimia kult. rastenij, 23, No. 6, pp. 611-618 [in Russian].
3. Yukhno, Yu.Yu. & Zhmurko, V.V. (2010). The rates of development and the growth processes of soybean isogenic lines under different day-length conditions. Visnyk Kharkivskogo natsionalnogo universitetu imeni V.N Karazina. Seriya: biologiya, Iss.11, No. 905, pp. 210-223 [in Ukrainian].
4. Achard, P., Cheng, H., De Grauwe, L., Decat, J., Schoutteten, H. & Moritz, T. (2006). Integration of plant responses to environmentally activated phytohormonal signals. Science, 31, No. 5757, pp.91-94. https://doi.org/10.1126/science.1118642
5. Blazquez, M.A., Trenor, M. & Weigel, D. (2002). Independent control of gibberellin biosynthesis and flowering time by the circadian clock in Arabidopsis. Plant Physiol., 130, pp. 1770-1775. https://doi.org/10.1104/pp.007625
6. Boss, P.K., Bastow, R.M., Mylne, J.S. & Dean, C. (2004). Multiple pathways in the decisions to flower: Enabling, promoting, and resetting. Plant Cell, 16, pp. 18-31. https://doi.org/10.1105/tpc.015958
7. Davis, SJ. (2009). Integrating hormones into the floral-transition pathway of Arabidopsis thaliana. Plant Cell and Environment, 32, pp. 1201-1210. https://doi.org/10.1111/j.1365-3040.2009.01968.x
8. Domagalska, M.A., Sarnowska, E., Nagy, F. & Davis, S.J. (2010). Genetic analyses of interactions among gibberellin, abscisic acid, and brassinosteroids in the control of flowering time in Arabidopsis thaliana. PLoS One, 5. Retrieved from https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0014012. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0014012
9. El-Antably, H.M.M., Wareing, P.F. & Hillman, J. (1967). Some physiological responses to d,1 abscisin (dormin). Planta, 73 (1), pp. 74-90. https://doi.org/10.1007/BF00419842
10. Fornara, F., Montaigu, A. & Coupland, G. (2010). SnapShot: Control of flowering in Arabidopsis. Cell, 141, pp. 550-550. https://doi.org/10.1016/j.cell.2010.04.024
11. Gomez, L.D., Baud, S., Gilday, A., Li, Y. & Graham, I.A. (2006). Delayed embryo development in the ARABIDOPSIS TREHALOSE-6-PHOSPHATE SYNTHASE 1 mutant is associated with altered cell wall structure, decreased cell division and starch accumulation. Plant J., 46, pp. 69-84. https://doi.org/10.1111/j.1365-313X.2010.04312.x
12. Jackson, St.D. (2009). Plant responses to photoperiod. New Phytologist, 181, pp. 517-531. https://doi.org/10.1111/j.1469-8137.2008.02681.x
13. Jack, T. (2004). Molecular and genetic mechanisms of floral control. Plant Cell, 16, pp. 1-17. https://doi.org/10.1105/tpc.017038
14. Jung, Ch.-H., Wong, Ch.E., Singh, M.B. & Bhalla, P.L. (2012). Comparative genomic analysis of soybean flowering genes. PLoS One, 7 (6). Retrieved from https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0038250. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0038250
15. King, R.W. & Evans, L.T. (2003). Gibberellins and flowering of grasses and cereals: Prizing open the lid of the «Florigen» black box. Plant Biol., 54, pp. 307-328. https://doi.org/10.1146/annurev.arplant.54.031902.135029
16. Martinez-Zapater, J.M., Coupland, G., Dean, C. & Koorneef, M. (2994). The transition to flowering in Arabidopsis. Cold Spring Harbor: Cold Spring Harbor Lab. Press.
17. Podolnyi, V.Z., Josefusova, Z., Khmelnitskaya, I.Ph., Verenchikov, S.P., Krekule, J. & Chailakhyan, M.Kh. (1989). Abscisic acid as a potent regulator of the transition from juvenile to mature stage in Xanthium strumarium. Biol. Plant., 31, pp. 139-144. https://doi.org/10.1007/BF02907247
18. Price, W.B. (2012). Understanding the mechanisms of the photoperiod flowering pathway in soybean. Master's thesis. Urbana, University of Illinois at Urbana-Champaign. Retrieved from https://www.ideals.illinois.edu/bitstream/handle/ 2142/34233/Price_William.pdf.
19. Quecini, V., Zucchi, M.I., Baldin, J. & Vello, N.A. (2007). Identification of soybean genes involved in circadian clock mechanism and photoperiodic control of flowering time by in silico analyses. J. Integr. Plant Biol., 49, pp. 1640-1653. https://doi.org/10.1111/j.1774-7909.2007.00567.x
20. Razem, F.A., El-Kereamy, A., Abrams, S.R. & Hill, R.D. (2006). The RNA-binding protein FCA is an abscisic acid receptor. Nature, 439, pp. 290-294. https://doi.org/10.1038/nature04373
21. Simpson, G.G. & Dean, C. (2002). Arabidopsis, the rosetta stone of flowering time? Science, 296, pp. 285-289. https://doi.org/10.1126/science.296.5566.285
22. Tasma, I.M. & Shoemaker, R.C. (2003). Mapping flowering time gene homologs in soybean and their association with maturity (E) loci. Crop Sci., 43, pp. 319-328. https://doi.org/10.2135/cropsci2003.0319
23. Thakare, D., Kumudini, S. & Dinkins, RD. (2010). Expression of flowering-time genes in soybean E1 near-isogenic lines under short and long day conditions. Planta, 231, pp. 951-963. https://doi.org/10.1007/s00425-010-1100-6
24. Vanneste, S. & Friml, J. (2009). Auxin: A Trigger for change in plant development. Cell, 136, pp. 1005-1016. https://doi.org/10.1016/j.cell.2009.03.001
25. Wang, W., Chen, W., Chen, W., Hung, L. & Chang, P. (2002). Influence of abscisic acid on flowering in Phalaenopsis hybrida. Plant Physiol. Bioch., 40, pp. 97-100. https://doi.org/10.1016/S0981-9428(01)01339-0
26. Wang, Y., Wu, C-X., Zhang, X-M., Wang, Y.-P. & Han, T.-F. (2008). Effects of soybean major maturity genes under different photoperiods. Acta Agronomica Sinica, 34, No.7, pp. 1160-1168. https://doi.org/10.3724/SP.J.1006
27. Wilmowicz, E., Kesy, J. & Kopcewicz, J. (2008) Ethylene and ABA interactions in the regulation of flower induction in Pharbitis nil. J. Plant Physiol., 165, pp. 1917-1928. https://doi.org/10.1016/j.jplph.2008.04.009
28. Wong, Ch.E., Singh, M.B. & Bhalla, P.L. (2009). Floral initiation process at the soybean shoot apical meristem may involve multiple hormonal pathways. Plant Signal Behav., 4, pp. 648-651. https://doi.org/10.4161/psb.4.7.8978
29. Wong, Ch.E., Singh, M.B. & Bhalla, P.L. (2009). Molecular processes underlying the floral transition in the soybean shoot apical meristem. Plant J., 57, pp. 832-845. https://doi.org/10.1111/j.1365-313X.2008.03730.x
30. Wong, Ch.E., Singh, M.B. & Bhalla, P.L. (2013). The dynamics of soybean leaf and shoot apical meristem transcriptome undergoing floral initiation process. PLoS ONE, 8, e65319. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0065319