en   ru   uk  
 
 
Физиология растений и генетика 2017, том 49, № 2, 134-141, doi: https://doi.org/10.15407/frg2017.02.134

Стійкість нових сортів агрусу до низької температури в осінньо-зимовий період

Ожерельєва З.Є., Курашов О.В., Прудников П.С., Кривушина Д.О.

  • ФДБНЗ Всеросійський науково-дослідний інститут селекції плодових культур, Орловська обл., Орловський р-н, с. Жиліна

В результаті досліджень стійкості сортів аґрусу до мінусової температури виявлено їх здатність швидко загартовуватись в осінній період, що сприяло своєчасному входженню в період спокою. Проаналізовано фракційний склад води в їхніх тканинах у різні періоди загартовування. Встановлено, що в тканинах однорічних пагонів в осінньо-зимовий період кількість зв’язаної води збільшується, а вільної — зменшується. У процесі успішного проходження загартування вміст цукрів у флоемі однорічних пагонів зростав. Оцінено потенціал стійкості до максимально низької температури, виявлено вірогідні сортові відмінності за морозостійкістю бруньок і флоеми однорічних пагонів.

В результаті досліджень стійкості сортів аґрусу до мінусової температури виявлено їх здатність швидко загартовуватись в осінній період, що сприяло своєчасному входженню в період спокою. Проаналізовано фракційний склад води в їхніх тканинах у різні періоди загартовування. Встановлено, що в тканинах однорічних пагонів в осінньо-зимовий період кількість зв’язаної води збільшується, а вільної — зменшується. У процесі успішного проходження загартування вміст цукрів у флоемі однорічних пагонів зростав. Оцінено потенціал стійкості до максимально низької температури, виявлено вірогідні сортові відмінності за морозостійкістю бруньок і флоеми однорічних пагонів.

Ключові слова: gooseberry, varieties, artificial freezing, hardening, winter hardiness, maximal frost hardiness

Физиология растений и генетика
2017, том 49, № 2, 134-141

Повний текст та додаткові матеріали

У вільному доступі: PDF  

Цитована література

1. Baslavskaya, S.S. & Trubetskova, O.M. (1991). Workshop on plant physiology. M.: Izd-vo Moskovskogo universiteta [in Russian].

2. Dospekhov, B.A. (1985). Method of field experiment. Moskow: Agropromizdat [in Russian].

3. Eremyna, E.V. (2003). Selection study of the source material of the gooseberry to create varieties in the forest steppe Priobye. (Extendet abstract of candidate thesis). Novosybyrsk [in Russian].

4. Ylin, V.S. (Eds). (2007). The results of many years of research on the selection of currants and gooseberries in the Southern Urals. The current state of crops of currants and gooseberries: Sbornyk nauchnyih trudov, Mychurinsk [in Russian].

5. Kirtbaya, E.K. & Scheglov, S.N. (2002). Gooseberry. Krasnodar [in Russian].

6. Koshkyn, E.I. (2010). Physiology of crop resistance. Moskva: Drofa [in Russian].

7. Levit, Dzh. (1983). Damage and survival after freezing and association with other damaging effects. Holodostoykost rasteniy. M.: Kolos [in Russian].

8. Ozhereleva, Z.E. & Kurashev, O.V. (2014). Determination of frost resistance of vegetative buds and tissues in gooseberry genotypes under controlled conditions. Plodovodstvo i yagodovodstvo Rossii, pp. 168-171 [in Russian].

9. Petrusha, E.N. (2007). Creation of new varieties, peculiarities of sorting and development of a range of berry crops for Kamchatka. Materials of the International Scientific and Practical conf. "The role of innovation in modern society" (pp. 153-161), Petropavlovsk-Kamchatskiy [in Russian].

10. Program and methods of variety studying fruit, berry and nut crops. (1999). Orel [in Russian].

11. Pupkova, N.A. (2007). Results of gooseberry cultivation in the north-west of Russia. Genetic resources of fruit, berries and grapes: preservation and study, Sankt-Peterburg, pp. 139-148 [in Russian].

12. Sergeeva, K.D. (1989). Gooseberry. Moskow: Agropromizdat [in Russian].

13. Tumanov, I.I. (1979). Physiology of hardening and frost resistance of plants. M.: Nauka [in Russian].

14. Turkina, M.V.& Sokolova, S.V. (1972). Study of sucrose membrane transport in plant tissue. Fiziologiya rasteniy, 19(5), pp. 912-918 [in Russian].

15. Tyurina, M.M., Gogoleva, G.A. & Efimova, N.V. (2002). Determination of the resistance of fruit and berry crops to stressors of the cold season in field and controlled conditions. Moskva [in Russian].

16. Tyurina, M.M. (1993). Scientific basis of breeding for winter hardiness. Selektsiya na zimostoykost plodovyih i yagodnyih kultur, Moskva, pp. 17-29 [in Russian].

17. Gusta, L.V., Wisnewski, M. (2012). Understanding plant cold hardiness: an opinion. Physiol. Plant., 147, pp. 4-14. https://doi.org/10.1111/j.1399-3054.2012.01611.x

18. Kampuss, K., Strautina, S., Kampuse, S. & Krasnova, I. (2012). Gooseberry (Ribes grossularia L.) genetic resources in Latvia. Acta Hortic., 926, pp. 39-45 {DOI: 10.17660/ActaHortic.2012.926.3} https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2012.926.3

19. Ozherelieva, Z., Prudnikov, P. & Bogomolova, N. (2016). Frost hardiness of introduced Sea Buckthorn (Hippophae rhamnoides L.) genotypes in Central Russia. Proceedings of Latvian Academy of sciences. Section B, 70, No. 2 (701), pp. 88-95 {DOI: 10.1515/prolas-2016—0014} https://doi.org/10.1515/prolas-2016-0014

20. Pluta, S., Broniarek-Niemiec, A. & Zurawicz, E. (2010). Productive value of eighteen gooseberry (Ribes grossularia L.) cultivars of different origin evaluated in central Poland. J. Fruit and Ornamental Plant Research, 18 (2), pp. 197-209.