Олександр Люціанович Бельгард — український вчений, фахівець з екології, геоботаніки, степового лісознавства та лісорозведення, доктор біологічних наук, професор Дніпропетровського державного університету (ДДУ), нині Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (ДНУ).
Народився 4 жовтня 1902 р. у селищі Ландварово (нині м. Лентварис, Литва). Його батько був майстром на дротяно-цвяховому заводі. З початком першої світової війни у 1915р. завод евакуювали в Україну до м. Катеринослав (нині м. Дніпро). Разом із заводом переїхала й сім’я Бельгардів. У 1920р. Олександр Люціанович закінчив гімназію. У 1921 р. він пройшов короткострокові лісові курси, після чого брав участь в обліку та організації лісового фонду.
Після другого курсу Катеринославського гірничого інституту в 1922р. він вступив на перший курс Катеринославського вищого інституту народної освіти. У 1927р. закінчив біологічний факультет Дніпропетровського інституту народної освіти (нині ДНУ) і вступив до аспірантури Українського інституту прикладної ботаніки. Його науковим керівником був академік Г.М.Висоцький — засновник науки про ліс та лісову дослідницьку справу (лісівництво). Під час навчання в аспірантурі О.Л.Бельгард спеціалізувався на лісовій геоботаніці. Паралельно він викладав біологію у вечірній професійно-технічній школі при заводі ім. Г. Петровського (нині ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод»).
Після закінчення аспірантури працював асистентом в Інституті соціального виховання, потім доцентом в Інституті професійної освіти та паралельно викладав ботаніку в Дніпропетровській вищій сільськогосподарській школі.
У 1932р. Олександр Люціанович започаткував біогеоценотичні дослідження лісів Присамар’я на березі р. Самара у с. Андріївка Новомосковського району. З 1934р. це став міжнародний моніторинговий центр, який нині є науково-навчальним центром «Присамарський біосферний біогеоценологічний стаціонар імені О.Л.Бельгарда» ДНУ. Саме тут проводяться комплексні експедиції студентів, аспірантів, науково-педагогічних працівників ДНУ, слухачів МАН, інших закладів вищої освіти України та світу з дослідження лісових біогеоценозів.
З 1933р. О.Л.Бельгард очолив кафедру геоботаніки і вищих рослин ДДУ. У 1934р. отримав звання доцента. У 1935—1936рр. тимчасово виконував обов’язки декана біологічного факультету. У 1937р. він захистив дисертацію на тему «Геоботанічний нарис Новомосковського бору» і отримав науковий ступінь кандидата біологічних наук.
З серпня 1941р. до квітня 1944р. О.Л.Бельгард разом із викладачами та співробітниками біологічного факультету був евакуйований у Краснодарський край. Після повернення восени 1944р. до м. Дніпропетровськ продовжив працювати завідувачем кафедри геоботаніки.
У грудні 1947р. захистив докторську дисертацію і отримав науковий ступінь доктора біологічних наук, а в 1948р. — вчене звання професора. У 1947—1949 рр. знову очолював біологічний факультет.
З ініціативи та під керівництвом Олександра Люціановича у 1949р. створено Комплексну експедицію для дослідження лісів степової зони України та Молдови. Керівним принципом у роботі наукового колективу були ідеї В.В.Докучаєва, Г.Ф.Морозова і В.М.Сукачова.
З 1949 по 1968р. експедиція досліджувала райони степової України та Молдови. Зібраний гербарій (близько 10000 аркушів) зберігається у ДНУ.
За результатами наукових досліджень опубліковано понад 200 наукових праць (15 монографій і брошур), зокрема «Матеріали досліджень штучних лісів в районі р. Молочної і Молочного лиману» (1953), «Велико-Анадольській ліс» (1955), «Штучні ліси степової зони України» (1960), «Гербовецький ліс» (1970) та ін. Олександр Люціанович заснував науковий збірник «Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель» і був його головним редактором протягом багатьох років.
Професор О.Л.Бельгард — розробник вчення про ліси степової зони і типології лісів степової зони України, що відображено у докторській дисертації та монографії «Лесная растительность юго-востока УССР» (1950). Провідні напрями його наукової доктрини стосуються типології штучних лісів, що ґрунтується на трьох основних чинниках: типові лісорослинних умов, типові екологічної структури й типові деревостану. Запропонований ним метод екологічного аналізу рослинного покриву з урахуванням життєвих форм (екоморф) став базою екологічних досліджень в Україні та за її межами.
Створена вченим наукова школа з проблем степового лісознавства та лісової рекультивації земель відома своїми науковими розробками і визнана в усьому світі.
Олександр Люціанович є автором багатьох публікацій з геоботаніки, екології рослин, біогеоценології, степового лісознавства й лісорозведення. Праці покладено в основу створення та відновлення лісів у степовій зоні. Він є одним із перших колекторів гербарію ДНУ — найстарішого на Лівобережжі України (після гербарію Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна).
О.Л.Бельгард підготував 10 докторів і 32 кандидати наук високого рівня в галузі геоботаніки, екології, ґрунтознавства, лісознавства та лісорозведення, серед яких — член-кореспондент НАН України А.П.Травлєєв, академік УААН М.Т.Масюк (ректор ДДАУ 1987—2000рр.), академік АН МРСР М.Ф.Ярошенко, академік АН СРСР Г.І.Галазій та ін.
Кандидатуру вченого запропоновано для обрання членом-кореспондентом АН УРСР, але не затверджено з політичних міркувань того часу через відсутність членства у КПРС.
Професора О.Л.Бельгарда нагороджено орденами Трудового Червоного Прапора та «Знак Пошани», багатьма медалями. Протягом 18 років був депутатом Дніпропетровської міської ради.
Помер Олександр Люціанович 22 серпня 1992р. у м. Дніпропетровськ.
ВІКТОР ШВАРТАУ
ВАДИМ ГОРБАНЬ
ЮРІЙ ЛИХОЛАТ
БОРИС БАРАНОВСЬКИЙ
ПАВЛО БОНДАР
Ключові слова:
