Досліджували генетичне різноманіття озимого тритикале з початку первинних схрещувань сортів пшениці з житом до розгортання популяції від схрещування хромосомно-заміщеної лінії тритикале CCT(5B)5D (оригінатор проф. А. Лукашевський, Університет Каліфорнія Ріверсайд, США) з сортом тритикале Богдан. Виконано польові й лабораторні спостереження, оцінювання генетичного різноманіття рослин у популяції та формування елітних доборів з популяції, які дали початок високопродуктивним посухостійким сортам озимого тритикале Альбіна і Оковита спирто-дистилятного напряму технологічного використання зерна. Дослідженнями встановлено, що використання у схрещуванні хромосомно-заміщеної лінії тритикале CCT(5B)5D генерує надзвичайно широку генетичну варіабельність у популяції, необхідну для ефективного добору елітного селекційного матеріалу за комплексом агрономічних ознак, таких як висока зернова продуктивність, посухостійкість, майже ідеальна виповненість зерна, висока якість вимолоту зерна у колосі, комплексна стійкість до листкових і стеблових фітозахворювань. Дібраний з популяції CCT(5B)5D ´ Богдан перспективний селекційний матеріал озимого тритикале досліджений за комплексом агрономічних і технологічних ознак. На основі доборів з популяції CCT(5B)5D ´ Богдан отримано дві високопродуктивні й посухостійкі лінії озимого тритикале, які започаткували нові сорти Альбіна й Оковита. Сорт Альбіна занесений до Державного реєстру сортів України, а сорт Оковита переданий до Державного сортовипробування. Сорти Альбіна й Оковита за технологічними характеристиками (високий вміст крохмалю в зерні та висока ферментабільність зерна) можуть бути віднесеними до сортів спиртодистилятного напряму технологічного використання зерна. Хоча кормовий статус культури тритикале ніхто також не заперечує. Системна посуха останніх років у південних регіонах України дедалі унеможливлює вирощування кормової культури кукурудзи. Задля збереження балансу кормових культур у сівозмінах автори статті вважають за доцільне розгляд питання про заміну кормової кукурудзи високопродуктивними і посухостійкими сортами озимого тритикале, такими як Альбіна і Оковита.
Ключові слова: тритикале, генетичне різноманіття, селекція, агрономічні і технологічні ознаки
Повний текст та додаткові матеріали
У вільному доступі: PDFЦитована література
1. Kamanova, S., Yermekov, Y., Shah, K., Mulati, A., Liu, X. & Bulashev, B. 2023. Review on nutritional benefits of triticale. Czech. J. Food Sci., 41 (4), pp. 1-15. https://doi.org/10.17221/67/2023-CJFS
2. Kyrylchuk, A.M., Liashenko, S.O., Bezprozvana, I.V., Chukhleb, C.L., Shcherbinina, N.P. & Shkiliar, V.D. (2023). Productivity and grain quality of winter triticale varieties (Triticosecale Wittmack el. Camus). Plant Var. Stud. Protect., 19 (3), pp. 155-167. https://doi.org/10.21498/2518-1017.19.3.2023.287639
3. FAOSTAT. Retrieved from https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL
4. Sown area of winter crops: data for 2021-2023 (07.05.2024). Agrosphere [in Ukrainian]. https://skyky-skyky.info
5. Gaviley, O., Katerynych, O., Ionov, I., Dekhtiarova, O., Griffin, D. & Romanov, M. (2024). Triticale: A general overview of its use in poultry production. Encyclopedia, 4 (1), pp. 395-414. https://doi.org/10.3390/encyclopedia4010027
6. Beres, B., Pozniak, C., Bressler, D., Gibreel, A., Eudes., F, Graf, R., Randhawa, H., Salmon, D., McLeod, G., Dion, Y., Irvine, B., Voldeng, H., Martin, R., Pageau, D., Comeau, A., DePauw, R., Phelps, S. & Spaner, D. (2013). A Canadian ethanol feedstock study to Benchmark the relative performance of triticale: II. Grain quality and ethanol production. Agronomy J., 105 (6), pp. 1707-1720. https://doi.org/10.2134/agronj2013.0192
7. Andras, B-E., {cs, B., Racz, I., Ursan, P. & Duda, M. (2023). Triticale, a grain with many uses, including medicinal. Hop and Medicinal Plants, 1-2, pp. 93-109. https://doi.org/10.15835/hpm.v31i1-2.14741
8. Randhawa, H., Bona, L. & Graf, R. (2015). Triticale breeding - progress and prospect. In: Triticale, chapter 2, Francois Eudes ed. Springer, Lethbridge, Canada. https://doi.org/10.1007/978-3-319-22551-7
9. Rybalka, O.I., Morgun, V.V., Morgun, B.V., Polyshchuk, S.S., Chervonis, M.V. & Sokolov, V.M. (2023). New genetic variability for wheat (Triticum aestivum L.) quality amelioration. Cytol. Genet., 57 (1), pp. 3-16 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.3103/S0095452723010103
10. Rybalka, A.I. & Pokojevy, G.V. (2011). Device for SDS-30 sedimentation. Patent of Ukraine № 65644; State register for useful models. 12.12.2011 [in Ukrainian].
11. Rybalka, O.І., Chervonis, M.V., Polyshchuk, S.S., Surszenko, I.O., Morgun, B.V. & Dubrovna, O.V. (2019). Laboratory procedure of fermentability evaluation in cereal breeding for distilling end-use. Fiziol. rast. genet., 51 (4), pp. 347-358 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/frg2019.04.347
12. Scoles, G. (1983). The effect of rye genotype on wheat-rye cross ability and on development of F1 seeds. Can. J. Genet. Cytol., 25, pp. 668-670. https://doi.org/10.1139/g83-098
13. Lukaszewski, A.J. (2000). Manipulation of the 1RS.1BL translocation in wheat by induced homoeologous recombination. Crop Sci., 40, pp. 216-225. https://doi.org/10.2135/cropsci2000.401216x
14. Lukaszewski, A.J. (2006). Cytogenetically engineered rye chromosomes to improve breadmaking quality of hexaploidy triticale. Crop Sci., 46 (5), pp. 2183-2194. https://doi.org/10.2135/cropsci2006.03.0135